На Чорнобильській АЕС встановили пам'ятник ліквідатору Лелеченку

Біля центрального входу до адміністративно-побутового корпусу №1 Чорнобильської АЕС встановили скульптурну композицію, присвячену ліквідатору, Герою України Олександру Лелеченку та його колегам, які віддали свої життя чи здоров’я задля порятунку інших людей.

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба центру організаційно-технічного й інформаційного забезпечення заходів з управління зоною відчуження.

 

"Сучасні атланти-ліквідатори тримають над собою арку – під нею звичайна людина, що приклала праву руку до серця. В цьому образі можна впізнати заступника начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС Олександра Лелеченка. Справжнього Героя, який заздалегідь знав, що життя його обірветься, й продовжував виконувати свої обов'язки, рятуючи життя мільйонів інших", - ідеться в описі скульптурної композиції.

Зазначається, що її ескіз кілька років тому був розроблений об'єднанням майстрів мистецтв України, а в натурі її відтворили працівники Чорнобильської АЕС. Деталі вони друкували на 3D-принтері.

За словами заступника технічного директора з безпеки ДСП "ЧАЕС" Олександра Новікова, композиція уособлює всіх ліквідаторів та працівників станції, котрі віддали своє життя чи здоров'я задля порятунку інших. Урочисте відкриття пам'ятника відбудеться 26 квітня, в день 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.


Олександр Лелеченко був тим, хто 26 квітня 1986 року власноруч відкачав легкозаймисті речовини з сьомої та восьмої турбін, коли восьма зупинилася вночі під час вибуху. Він тричі ходив в електролізерну, яка знаходилась поруч із завалом, та була заповнена високоактивною водою, щоб відключити подачу водню до аварійних генераторів та подати напругу на живильні насоси. Зробив це вручну, оскільки всі системи вийшли із ладу. Тим самим він запобіг поширенню вогню на неушкоджені енергоблоки.

Лелеченка тричі забирали до прип'ятської медичної частини №126 та після отримання медичної допомоги він знову ішов на станцію. Олександр отримав дозу, не сумісну з життям – 2,5 тисячі рентгенів. Було йому 47 років.

Раніше повідомлялося, що в Москві є могила Лелеченка, проте насправді вона порожня. Тому що героя поховали в селі Степному на Полтавщині.

У 1986 році мужнього ліквідатора посмертно нагородили орденом Леніна, в 1996-му вже відзнакою Президента України – хрестом "За мужність", а в 2006-му він був удостоєний звання Героя України.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка