У Слов'янську відкрили дві меморіальні дошки. ВІДЕО

28 квітня у Слов'янську відбулося відкриття двох меморіальних дошок. Перша дошка, присвячена організації "Просвіта", яка діяла у місті у 1942-1943 роках. Друга - уродженцеві Слов’янська, підполковнику армії УНР Атаназію Гонті

Виготовлені коштом голови Правління ГО "Українська Ініціатива" Юрія Косенка дошки були встановлені на будівлях Хіміко-механічного технікуму та БДЮТ, відповідно (обидві будівлі знаходяться на вулиці Центральній).

 

Головним організатором заходів стала міськрада Слов'янська, від імені якої до присутніх звернувся заступник міського голови Юрій Підлісний. Вагому участь у процесі погодження дозволів на встановлення меморіальних дошок взяла обласна організація краєзнавців Донеччини, керівник якої, Валерій Романько був ведучим заходів.

Окремо варто підкреслити важливий внесок Тетяни Лисак, яка є представником ГО "Українська Ініціатива" у Слов'янську та активістом-краєзнавцем водночас.

Важливим інформаційним доповненням заходів стало поширення великої кількості літератури національно-просвітницького спрямування, яка була надана ГО "Українська Ініціатива" (своєю чергою, цю літературу організація отримала від ДП "Центр захисту інформаційного простору України" в рамках Меморандуму про співпрацю).

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування, краєзнавці, журналісти, активісти ГО "Українська Ініціатива", представники громадськості.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.