Стали відомі імена десяти воїнів дивізії «Галичина», які загинули під час Другої світової війни

У Німецькому службовому архіві (WAST) розшифрували ідентифікаційні жетони десяти вояків дивізії «Галичина», які загинули у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Львівська облдержадміністрація.

 

Останки військових дивізії працівники КП ЛОР "Доля" впродовж останніх років знаходили на території Золочівщини та перепоховали на кладовищі поблизу села Червоне. З тих даних, що вдалося отримати, більшість воїнів вважаються зниклими безвісти під час Бродівського котла у липні 1944 року.

Ось перелік їхніх імен:

-   Фартушо Фердінанд, доброволець, артилерист. Народжений 23.10.1920 у н.п. Гукітча (Hukitscha). Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944  в оточенні біля Бродів.

-   Горій Богдан, доброволець, артилерист. Народжений 24.01.1920 у н.п. Братківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 в оточенні біля Бродів.

-   Петруняк Богдан, стрілок. Народжений 12.12.1923 у н.п. Тишківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Дідух Євген, доброволець, радист. Народжений 23.11.1925 у н.п. Утішків. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 біля н.п. Білий Камінь.

-   Плищук Іван, доброволець, артилерист. Народжений 01.02.1911 у н.п. Тавмащин. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Матвіїв Михайло. Народжений 29.04.1923, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Варик Ярослав. Народжений 01.07.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Шунка Михайло, гренадер. Народжений 06.02.1924 у н.п. Товстеньке. Вважається зниклим безвісті з липня 1944 року в оточенні біля Бродів.

-   Андрусик Андрій. Народжений 16.07.1922, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 18.07.1944.

-   Воланюк Роман. Народжений 23.03.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944

"Щороку під час пошукових експедицій фахівці КП "Доля" знаходять та ексгумують останки загиблих воїнів дивізії "Галичина". Однак встановити їхні імена досить складно, навіть якщо знайдені номерні нагрудні жетони. Інформація про загиблих на території Львівщини солдатів часів Другої світової війни зберігається у Німецькому службовому архіві ( WAST) у Берліні. Він доволі закритий для дослідників і пошуковців. За останні роки вдалося отримати інформацію про імена лише чотирьох загиблих воїнів. Є ще одна проблема – фахівці КП "Доля" не можуть виконувати заплановані дослідження в цій установі через обмежувальні заходи, спричинені пандемією коронавірусу", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Відтак ЛОДА звернулася до Посольства України у ФРН з клопотанням про допомогу у розшифруванні 24-х ідентифікаційних жетонів та встановленні імен загиблих воїнів дивізії "Галичина". Носіїв 14-ти жетонів визначити не змогли.

"Ми вдячні представникам Посольства та представникам німецького архіву за допомогу. Тепер ми знаємо ще більше імен вояків, які віддали життя, захищаючи наш край від загарбників, - каже Максим Козицький. -  Публікуємо їх, щоб родичі чи знайомі військових змогли дізнатися, де вони загинули та поховані. Історія воїнів дивізії "Галичина" є частиною історії України та історією боротьби за незалежність. Їхні імена не повинні бути забуті".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.