У Києві відзначили 101-у річницю визволення від більшовиків

У Києві відзначили 101-у річницю звільнення від більшовицької армії та вшанували пам‘ять польсько-українського товариства зброї.

Як передає кореспондент Укрінформу, у церемонії взяли участь представники Збройних Сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві, а також представники громадськості. Перша частина заходу відбулася біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям міста Києва", а друга – на могилі вояків Війська Польського на Байковому цвинтарі.

 

"Звільнення української столиці від більшовиків – це унікальна подія, тому що це останній вступ регулярних українських військ до столиці, останній контроль української столиці українцями перед остаточним падінням української державності і остаточною окупацією українських територій росіянами", — розповів начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд у коментарі Укрінформу.

Він зауважив, що захід організовано центральними органами виконавчої влади, зокрема, Збройними силами України, Українським інститутом національної пам'яті.

"Це не просто ініціатива громадськості чи окремого священника. Це позиція держави, яка засвідчує, що корені нашої державності – не Червона армія і не Радянський Союз. Організація заходу свідчить про усвідомлення державою того, що українська державність була закладена тоді, 101 рік тому", – підкреслив Подобєд.

Продовження заходу відбулося на Байковому кладовищі, де знаходиться могила вояків Війська Польського.

Усі присутні склали квіти на могилу польських військових. Прозвучала молитва за душами спочилих воїнів.

Більше фото - на сайті Благодійного фонду Героїка.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.