У Києві відзначили 101-у річницю визволення від більшовиків

У Києві відзначили 101-у річницю звільнення від більшовицької армії та вшанували пам‘ять польсько-українського товариства зброї.

Як передає кореспондент Укрінформу, у церемонії взяли участь представники Збройних Сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві, а також представники громадськості. Перша частина заходу відбулася біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям міста Києва", а друга – на могилі вояків Війська Польського на Байковому цвинтарі.

 

"Звільнення української столиці від більшовиків – це унікальна подія, тому що це останній вступ регулярних українських військ до столиці, останній контроль української столиці українцями перед остаточним падінням української державності і остаточною окупацією українських територій росіянами", — розповів начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд у коментарі Укрінформу.

Він зауважив, що захід організовано центральними органами виконавчої влади, зокрема, Збройними силами України, Українським інститутом національної пам'яті.

"Це не просто ініціатива громадськості чи окремого священника. Це позиція держави, яка засвідчує, що корені нашої державності – не Червона армія і не Радянський Союз. Організація заходу свідчить про усвідомлення державою того, що українська державність була закладена тоді, 101 рік тому", – підкреслив Подобєд.

Продовження заходу відбулося на Байковому кладовищі, де знаходиться могила вояків Війська Польського.

Усі присутні склали квіти на могилу польських військових. Прозвучала молитва за душами спочилих воїнів.

Більше фото - на сайті Благодійного фонду Героїка.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.