Винесено вирок за осквернення пам’ятника Бандері

Галицький районний у місті Львові суд виніс вирок одному зі студентів, що облив червоною фарбою пам’ятник Степанові Бандері на початку року

Як повідомляє ZAXID.NET, юнаку призначили чотири роки ув'язнення, однак звільнили від покарання з іспитовим терміном.

 

5 лютого 2021 року двоє юнаків облили червоною фарбою пам'ятник Степанові Бандері у Львові. 11 лютого поліцейські затримали вандалів – студентів віком 19 та 24 роки з Хмельницької області, які навчаються у Львові.

У процесі слідства з'ясувалось, що студентам заплатили по 1000 грн за те, щоб вони облили пам'ятник фарбою. Поліція уже знайшла замовника злочину і проти нього ведеться окреме розслідування. Відомо, що він замовив осквернення пам'ятника Бандері через власну ідеологічну неприязнь. Майнову шкоду від дій вандалів оцінили у 7100 грн.

29 квітня Галицький районний суд розглянув справу щодо одного з двох студентів Володимира Тищук. Хлопець визнав свою провину і підписав угоду з прокурором про визнання винуватості. Згідно з цією угодою, Володимиру Тищуку призначили чотири роки позбавлення волі, але звільнили його від цього покарання з іспитовим терміном два роки. Це означає, що студент перебуватиме на волі, однак упродовж двох років має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.