У Бабиному Яру відкрили символічну синагогу

Символічна синагога є частиною проєкту меморіалізації Бабиного Яру, що його планує здійснити Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

У День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, в Києві у Бабиному Яру урочисто відкрили символічну синагогу "Місце для роздумів".

 
укрінформ

Як передає кореспондент Укрінформу, церемонія відкриття відбулася за участю керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, очільника академічної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", президента французької організації "Яхад-ін Унум" отця Патріка Дебуа, архітектора споруди Мануеля Герца, глави УГКЦ Святослава, головного рабина Києва та України Моше Реувена Асмана.

Символічну синагогу як Місце для роздумів і молитви відкрили біля пам'ятника "Менора". Мистецький об'єкт у вигляді розкладної книжки-панорами спроєктував швейцарський архітектор Мануель Герц, професор Базельського університету.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.