Археологи передали Білгород-Дністровському музею знайдені у фортеці артефакти

Фондову колекцію Білгород-Дністровського краєзнавчого музею поповнили численні цінні знахідки, які виявили учасники наукової експедиції на території середньовічної Акерманської фортеці під час польових досліджень у 2020 році.

Про це повідомив у Фейсбуці співорганізатор і науковий консультант експедиції Інституту археології НАНУ Андрій Красножон.

 

"Багато хто запитує: що ж ми такого знайшли і куди здані знахідки? Після довгої камеральної обробки та реставрації кількох десятків речей вони визначені в фонди Білгород-Дністровського краєзнавчого музею. Загалом на зберігання будуть прийняті сотні знахідок", – зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, всі артефакти неможливо помістити на кількох знімках у соцмережі, тому він проілюстрував передання цінних знахідок лише деякими найбільш примітними.

"Що знайшли під час розкопок? Римську вулицю (яка проіснувала до середини ІІІ століття після Р.Х.). Причому у найдальшій і найнесподіванішій, з погляду усталених уявлень про топографію античного міста Тіра, південно-західній ділянці території середньовічної фортеці – в районі вежі №16 середньовічної Акерманської фортеці", – уточнив дослідник.

Учасники експедиції виявили цінні знахідки під залишками турецького будинку – казарми з вигрібними ямами і льохами XVIII століття.

Красножон констатував, що є "серйозні підстави вважати, що в цій частині фортеці ХV століття будівельники звели стіни на лінії оборонних укріплень стародавньої Тіри. А підозри, як відомо, треба перевіряти. Тому в цьому році продовжуємо дослідження".

Учений додав, що роботи ведуться під керівництвом кандидата історичних наук Олега Савельєва (начальник експедиції), за участю колег і студентів історичного факультету Південноукраїнського національного університету ім. Ушинського, а також небайдужих жителів Білгорода-Дністровського.


Більше фото артефактів дивіться за посиланням.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.