Як зміна клімату нищить найдавніший наскельний малюнок

Зображення дикої свині на індонезійському острові Сулавесі, зроблене на скелі древніми людьми 45 тисяч років тому, псується надзвичайно швидко через підвищення середньорічної температури, повідомляють вчені.

Сьогодні це найстаріший малюнок тварини у світі, повідомляє ВВС. Україна.

 

Інші твори наскельного живопису із зображенням сцен полювання та надприродних істот, знайдені на острові, також руйнуються швидше. Для збереження безцінних пам'яток потрібно більше зусиль.

"Вони зникають у нас на очах", - переконана доктор Джуліан Гантлі, співробітниця Центру соціальних і культурних досліджень при австралійському університеті імені Семюеля Гріффіта.

У доповіді групи австралійських і індонезійських учених, опублікованій минулого тижня в журналі Scientific Report, йдеться про те, що потепління та інші природні феномени, такі як тривала посуха й мусонні дощі, які змінюють один одного, прискорюють накопичення мінеральних солей на стінах печер з наскельними малюнками.

Соляні відкладення збільшуються з підвищенням температури й скорочуються при її зниженні. У спеку їх формування може прискоритися в три рази у порівнянні із середнім значенням.

Соляні кристали, які утворюються поверх малюнків і під ними, змушують їх розшаровуватися й обсипатися. Доктор Гантлі додала, що деградація прискориться, якщо клімат продовжить теплішати.

"Я була приголомшена кількістю шкідливих соляних кристалів на творах наскельного живопису плейстоценового періоду, деяким з яких понад 40 тисяч років, - сказала вона. – Потрібні термінові додаткові дослідження, щоб знайти кращий спосіб зберегти їх".


Довідково. Зображення дикої бородавчастої свині у натуральну величину розташоване в печері Леанг Тедонгде у віддаленій долині на острові Сулавесі. Вчені припускають, що воно могло бути фрагментом більшої картини.

Це найдавніше свідчення перебування людей на острові.

Свиня з печери Леанг Тедонгде — найстаріше у світі зображення впізнаваної фігури, але не найдавніший малюнок, зроблений людською рукою.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.