У Німеччині судять 84-річного чоловіка, який ховав вдома нацистську зброю і танк

У німецькому місті Кіль почався суд над 84-річним чоловіком, якого звинувачують у зберіганні схованки зі зброєю нацистської епохи, в тому числі танка, в підвалі своєї вілли.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DPA.

 

Військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Прокуратура також звинуватила чоловіка, особа якого не називається відповідно до суворих законів Німеччини про захист даних, в тому, що він володіє мінометом, кулеметом і автоматами.

Крім того, в колекції були напівавтоматичні та повністю автоматичні пістолети, а також понад 1000 патронів.

Обшук вілли перетворився на дводенну операцію. 20 солдатам знадобилося близько дев'яти годин, щоб витягти з підвалу танк "Пантера", який важив майже 40 тонн. Обвинувачений стверджував, що купив танк в Англії на металобрухт.

Ключове питання, що стоїть перед окружним судом Кіля, полягає в тому, чи була зброя, що зберігалася на віллі, в робочому стані.

Звинувачення вважає, що це було так, і якщо суд погодиться, це означатиме, що зберігання порушує Закон про контроль за військовою зброєю і інші злочини, пов'язані зі зброєю.

Таке порушення закону карається позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.

Однак експерти, призначені судом, вважають, що тільки зенітна установка все ще може бути в бойовому стані, а інші предмети більше неможливо використовувати.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.