Виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрилася для всіх охочих

У Києві на ВДНГ мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрита для всіх охочих.

Про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Фейсбуці.

 

"Нещодавно розповідав про виставку "Чорнобиль. Подорож", що організована в Києві за підтримки МКІП. Підготовка до відкриття була завершена у 35-у річницю трагедії на ЧАЕС – 26 квітня. І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії, не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів.

За словами міністра, виставка дасть змогу зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки, усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.

Ткаченко додав, що проходячи повз об'єкти експозиції, можна буде: переглянути архівні світлини та відеоматеріали; дізнатися спогади ліквідаторів та очевидців; зрозуміти вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко; у віртуальному режимі "відвідати" Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.

"Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити. "Ефект присутності" буде забезпечено. Закриття мультимедійної виставки 15 липня. Не гайте часу", - написав міністр.


Як повідомлялося, до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ підготували виставку "Чорнобиль. Подорож".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.