Сейм Латвії визнав геноцид вірмен. МЗС Туреччини відповіло

Сейм Латвії визнав геноцид вірмен в Османській імперії, прийнявши декларацію із засудженням дій турків в 1915—1923 роках.

Про це пише LETA.

 
Вірменський інститут-музей геноциду поширив фото 1915 року, на якому зображено останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш

У декларації сказано, що влада Османської імперії несе пряму відповідальність за депортацію, тортури і вбивства вірмен. Сейм засуджує ці злочини проти людяності.

Декларацію підготували 40 депутатів, а на дебатах депутат Європарламенту Роман Наудіньш закликав парламент Вірменії визнати геноцид латишів і окупацію країн Балтії, але підкреслив, що парламенти повинні уважно розглядати такі декларації, оскільки це має певні наслідки.

Міністерство закордонних справ Туреччини засудило рішення Латвії.

"Рішення, прийняте сьогодні парламентом Латвії про визнання подій 1915 року так званим геноцидом, є нікчемною спробою переписати історію з політичних мотивів.

Відкидаємо і рішуче засуджуємо це провальне і незаконне рішення. Парламенти — це не майданчик для написання історії і висловлювання звинувачень", — сказано в заяві відомства.


Нагадуємо, 24 квітня 2021 року Президент США Джо Байден визнав геноцид вірмен. Туреччина пригрозила відповіддю і викликала в МЗС посла США.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.