Президент США визнав геноцид вірмен

Президент США Джо Байден визнав масові вбивства вірмен в Османській імперії геноцидом

Джо Байден першим із президентів США визнав різанину і депортацію вірмен в Османській імперії у 1915 році геноцидом. 

"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь", - сказав Байден, виступаючи в суботу 24 квітня, коли Вірменія та вірменська діаспора відзначають День пам'яті жертв геноциду.

"Американський народ шанує усіх вірмен, які загинули внаслідок геноциду, який почався 106 років тому", - наголосив президент США.

 
Вірменська діаспора біля пам'ятника жертвам геноциду вірмен в Монтебелло, Каліфорнія

МЗС Туреччини засудило визнання президентом США Джо Байденом геноциду вірмен 1915 року:

"Анкара ніколи не уникала оцінок своєї історії. Однак ані США, ані будь-яка інша країна не мають права повчати Туреччину з даного питання. Закликаємо президента США виправити допущену грубу помилку, не йти на поводу в кіл, які прагнуть використовувати історичні твердження для поглиблення ворожнечі, і замість цього підтримати практичні кроки щодо забезпечення миру в регіоні" - йдеться у повідомленні МЗС Туреччини.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян привітав такий крок президента США. В листі до нього він вказав, що для Вірменії це питання безпеки, особливо після подій, які відбулися в регіоні минулого року.

"Сьогодні влада США недвозначно підтвердили свою прихильність захисту прав людини і гуманітарних цінностей. Послання президента США — вагомий внесок в глобальне визнання геноциду вірмен і запобігання геноцидів", — заявили також у МЗС Вірменії.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.