Президент США визнав геноцид вірмен

Президент США Джо Байден визнав масові вбивства вірмен в Османській імперії геноцидом

Джо Байден першим із президентів США визнав різанину і депортацію вірмен в Османській імперії у 1915 році геноцидом. 

"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь", - сказав Байден, виступаючи в суботу 24 квітня, коли Вірменія та вірменська діаспора відзначають День пам'яті жертв геноциду.

"Американський народ шанує усіх вірмен, які загинули внаслідок геноциду, який почався 106 років тому", - наголосив президент США.

 
Вірменська діаспора біля пам'ятника жертвам геноциду вірмен в Монтебелло, Каліфорнія

МЗС Туреччини засудило визнання президентом США Джо Байденом геноциду вірмен 1915 року:

"Анкара ніколи не уникала оцінок своєї історії. Однак ані США, ані будь-яка інша країна не мають права повчати Туреччину з даного питання. Закликаємо президента США виправити допущену грубу помилку, не йти на поводу в кіл, які прагнуть використовувати історичні твердження для поглиблення ворожнечі, і замість цього підтримати практичні кроки щодо забезпечення миру в регіоні" - йдеться у повідомленні МЗС Туреччини.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян привітав такий крок президента США. В листі до нього він вказав, що для Вірменії це питання безпеки, особливо після подій, які відбулися в регіоні минулого року.

"Сьогодні влада США недвозначно підтвердили свою прихильність захисту прав людини і гуманітарних цінностей. Послання президента США — вагомий внесок в глобальне визнання геноциду вірмен і запобігання геноцидів", — заявили також у МЗС Вірменії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.