Спецпроект

Музейний аудіогід про Голодомор 33 мовами встановив рекорд України

Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 33 мовами світу.

Про це повідомляє пресслужба закладу.

 

Як зазначається, у липні 2019 року Національний музей Голодомору-геноциду розпочав Міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного". У межах проєкту було передбачено переклад тексту оглядової екскурсії 33 мовами світу для розміщення інформації на аудіогідах.

"Нині у Музеї доступна аудіоекскурсія 33 мовами – це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

Масштаби проєкту вражають: над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1,5 року роботи було записано 170 годин аудіо", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що аудіоекскурсія представлена такими мовами: англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська.


Також повідомляється, що нагородження відбудеться 2 червня о 12:00 у Залі пам'яті Музею (вул. Лаврська, 3).

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.