Словацький національний архів передав копії архівних документів для українських архівів

Державна архівна служба України за безпосередньої участі Посольства України в Словацькій Республіці та за сприяння Міністерства закордонних справ України отримала від Словацького національного архіву копії архівних документів української тематики

Про це повідомила Державна архівна служба України.
 
Серед переданих документів - документи з фонду "Крайовий уряд в Братиславі (1920) 1928–1938 (1940) – Президія", архівні коробки № 227 (інвентарний номер 604) та № 32 (інвентарний номер 607), фонду "Міністерство внутрішніх справ (1938–1938)", архівна коробка № 14 (інвентарний номер 136), фонду "Міністерство закордонних справ (1939–1945)", архівні коробки № 112 та № 113 (інвентарний номер 65) та № 967 (інвентарний номер 453), фонду "Поліцейський директорат в Братиславі, 1920–1950", архівна коробка № 492 (інвентарний номер 2664, sign MAT 218/15).
За змістом отримані копії архівних документів та зразки філокартичних матеріалів, які хронологічно належать до 1936–1939 років, стосуються життя Чехословацької провінції "Підкарпатська Русь" ("Закарпатська Україна" тощо), її населення – "руських з України" і у сукупності дають окремі відомості і формують нові уявлення про соціально-економічний стан та обставини життя в Чехословаччині, передусім у її провінції, яка географічно відповідає сучасній Закарпатській області етнічних українців (Закарпаття, Пряшівщина, Велика Україна в Подєбрадах) і разом з іншими, наявними у фондах ЦДАЗУ та Держархіву Закарпатської області документами цієї тематики, створюють відповідний цілісний документальний комплекс "Українці на території Чеських та Словацьких державних утворень".
Словацький національний архів надав згоду на використання копій цих архівних документів у науково-дослідній та просвітницькій діяльності українських архівів, перш за все у заходах, присвячених 30-й річниці незалежності України та інших інформаційних заходах (виставкові та видавничі проєкти, у т. ч. онлайн, з публікацією на офіційних вебсайтах Укрдержархіву, ЦДАЗУ, Держархіву Закарпатської області) із зазначенням пошукових даних та місця зберігання оригіналів цих документів. Завдяки цьому документи стануть доступними й для користувачів.
Це, перший крок у відновленні переговорного процесу між українською та словацькою сторонами у напрямку налагодження двостороннього міжвідомчого співробітництва в сфері архівної справи, підписання Меморандуму про співробітництво та реалізації спільних проєктів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.