Григоренко vs Жуков: суд втретє скасував перейменування проспекту в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка у проспект Маршала Жукова

Про це кореспондентові Укрінформу розказав позивач від ВО "Свобода" Андрій Коломійцев.

 

"Щойно суддя Катерина Севастьянова після перебування у нарадчій кімнаті оголосила рішення суду: скасувати 1-й пункт рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка, що у Немишлянському районі Харкова, у проспект Маршала Жукова, і це є наша перемога.

Інші пункти рішення міськради не мають відношення до перейменування і торкаються наміру міськради звертатися до різних судових інстанцій, аж до Касаційного суду", - зазначив Коломійцев.

За його словами, судове засідання почалося з дебатів. Представники міськради - дві жінки-юристки - на суд не прийшли, посилаючись на зайнятість у других судових процесах. У дебатах взяли участь представники позивачів - депутати міськради від фракції "Блок Світличної "Разом!" Дмитро Булах та Ігор Черняк й представник "Європейської солідарності" Сергій Романенко.

"У ході дебатів доведено, що рішення міськради неправомірне, бо не відповідає закону про топонімику, і, насправді, є прихованим наміром увічнити ім"я Жукова", - додав Коломійцев.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.