У Львові завершують демонтаж частини Монумента Слави

Демонтаж барельєфів, які були на стіні, що входила в комплекс радянського меморіалу Монумента бойової слави радянських збройних сил у Львові, добігає до кінця. Робітникам залишилося демонтувати останню із шести частин.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Демонтажні роботи почалися ще 21 квітня. Сам процес був доволі складним через специфічне кріплення барельєфів і роботу на висоті. Крім того, усі барельєфи потрібно було демонтувати максимально зберігши, адже їх передадуть у музей "Територія терору".

Тепер Галицька районна адміністрація Львова повинна оголосити про проведення архітектурного конкурсу. Метою його буде створити новий пам'ятний комплекс і громадський простір. Також наразі невідомо, що буде із скульптурами "Батьківщини-матері" і радянського солдата з мечем.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище