Дослідники знайшли у Китаї рештки носорога, який був вищим за жирафа

У Китаї у провінції Ганьсу дослідники виявили новий вид стародавнього гігантського носорога — одного з найбільших ссавців, які ходять по суші.

Дослідження опублікували у науковому журналі Communications Biology, яке цитує BBC.

 

Вид називається Paraceratherium linxiaense, він жив близько 26,5 мільйона років тому, важив 21 тонну, що еквівалентно чотирьом великим африканським слонам.

Тварина була висотою до 7 метрів, аби мати змогу харчуватися листям із дерев, що робить тварину вищою за жирафу (вони дещо вищі 6 метрів). Також у носорога була довга та гнучка шия, а на носі не було рогів.

Скамʼянілості знайшли ще у 2015 році. Зараз же їх аналіз показав, що це абсолютно новий вид, який відрізнявся від інших відомих гігантських носорогів.

Наприклад, повністю збережений череп і щелепна кістка вказують на те, що у тварини був тонкий череп, а також чіпкий носовий стовбур, аналогічний такому, який є у сучасного тапіра.

Команда вчених також виявила, що новий вид був тісно повʼязаний з гігантськими носорогами, які колись жили в Пакистані, що дозволяє припустити, що він подорожував по Центральній Азії.

Якщо він вільно переміщався між північним заходом Китаю і індійсько-пакистанським субконтинентом, можна було б припустити, що на Тибетському плато в той час, ймовірно, були деякі низинні області.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.