Київську владу закликали підтримати український проєкт Бабиного Яру

Ініціативна група передала до Київради підписи за проведення громадських слухань щодо проєкту меморіалізації Бабиного Яру

Група громадських активістів звернулася до Київської міської ради та мерії з ініціативою проведення громадських слухань на тему: "Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру".

Про це повідомляє Цензор з посиланням на Йосипа Зіссельса.

 

"Зараз, коли наближаються 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, ми вважаємо за потрібне нагадати, що на цій землі за два роки нацистської окупації, з 1941 по 1943 роки, були замучені близько 100 000 людей різного етнічного походження, релігійних та політичних переконань.

А через 20 років, як страшна відповідь на намагання радянської влади стерти з лиця землі саму пам'ять про ці жертви, звідси зійшов вбивчий сель, який спричинив Куренівську катастрофу. Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю.

Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв", - йдеться в заяві ініціативної групи.

"Ми вважаємо неприпустимим віддавати процес формування державної політики пам'яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників.

Трагедія Бабиного Яру є частиною української національної пам'яті, тому її меморіалізація повинна відображати позицію всього українського народу, а не бути джерелом міжнаціонального та міжконфесійного розбрату, провокацій та способом реалізації ворожої пропаганди", - акцентували активісти.

"На жаль, київська влада ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017).

Замість того, очільники міста разом із високопосадовцями з президентської адміністрації активно підтримують пропагандистські ідеї, які проштовхують російські мільярдери зі своїми місцевими помічниками, та надають "зелений світ" всім їхнім забаганкам.

Саме тому ми, ініціативна група киян, вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту "Бабин Яр") оскільки це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього - відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії", - закликали в ініціативній групі.

"Сьогодні, 22 червня 2021 року, ми передали в КМДА всі підписні листи та усі супроводжувальні документи, які потрібні для організації слухань. Все завірено підписами членів ініціативної групи. Ми вважаємо, що громадські слухання повинні відбутися 21 липня у Колонній залі КМДА", - акцентували учасники ініціативи.

"Тепер залишається досягти мети ініціативи:

- по-перше, організувати громадські слухання та ознайомити широкі верстви киян з принципами та концепцією українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру,

- по-друге, почути відповідь очільників київської влади: з ким ви, панове? З вашими виборцями, з київською громадою, яка своїми голосами ясно вимагає підтримати саме український державний проєкт, - чи з путінськими російськими "грошовими мішками", яким байдужа наша біль і пам'ять, які приманюють вас великими грошима, що начебто будуть вкладені в їхній приватний проєкт?

Визначтесь і зрозумійте, що ваша неповага до думки громади, до питань української національної пам'яті, до долі трагічної землі Бабиного Яру стає на перешкоді вашої діяльності на керівних посадах в нашому місті", - резюмували в ініціативній групі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.