На Тернопільщині виявили поховання учасників бою УПА з НКВД. ФОТО

У лісі поблизу села Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області під час розкопок виявили поховання воїнів Української Повстанської Армії.

Про це йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці центру "Доля".

 

Археологічні дослідження спільно проводять Меморіально-пошуковий центр "Доля", Український інститут національної пам'яті та громадська організація "Меморіал – Південна Волинь".

"Було підтверджено факт існування поховання воїнів УПА – станом на сьогодні, зокрема локалізовано три останки бійців. Одне захоронення датоване 1945 роком, інше раніше.

Ми знаємо, що тут відбувалися бої воїнів УПА та військ НКВД. Про це свідчать архівні дані та свідчення місцевих мешканців", – розповів директор центру Святослав Шеремета.

 

За словами Шеремети, перед дослідниками сьогодні стоїть завдання ще провести багато роботи, щоб розшукати ті поховання воїнів УПА, які є на території Заходу України.

 

"До 80-річчя створення УПА, яке будемо відзначати у 2022 році ми розпочнемо масштабний проект з виявлення поховань воїнів УПА, їх ідентифікації та вшанування пам'яті тих, хто загинув за вільну та незалежну Україну", – відзначив науковець.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.