IN MEMORIAM: помер голова Київського крайового братства ОУН-УПА Орест Васкул

Сьогодні у віці 93 років після затяжної хвороби помер Васкул Орест Петрович — голова Київського крайового братства ОУН—УПА, доброволець Дивізії "Галичина", політв'язень ГУЛАГу, український політичний, громадський діяч

Орест Васкул із 1992 року очолював Київське крайове братство вояків ОУН та УПА. Пройшов через лави підпілля ОУН та дивізії "Галичина". Тричі був арештований радянською системою, але завжди продовжував боротьбу. Проживав у місті Києві.
 
Після полонення в бою під Бродами у липні 1944 року пройшов ряд пересильних та фільтраційних таборів і зрештою опинився в Башкирії. Звідти вдалося втекти та повернутись в Україну, потім був черговий арешт та чергова втеча, знову повернення в Україну і діяльність в підпіллі ОУН до 1947 року.

Згодом черговий арешт та відбуття покарання до 1956 року. У 1984-1986 знову був заарештований та відбував покарання в Луганській області.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.