На Львівщині почали створення 3D-моделей 16 палаців і церков

Проект «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» допоможе популяризувати ці об'єкти і згодом реставрувати

Як повідомляє Zahid.net, на Львівщині стартував проект "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження". У його межах відсканують 16 замків, церков та палаців області. Почали зі Старого Села, де стоїть занедбаний замок XVI ст. Окрім нього відсканують палаци у Свіржі, Поморянах, Тартакові, Сколе, Ратушу у Добромилі, церкви у Щирці, Дрогобичі та Годовиці.

 

Палац XVI ст. у Старому Селі почали сканувати. За допомогою дронів волонтери та фахівці компанії Skeiron роблять тисячі фотографій, інші дані отримають із лазерного сканера. На основі цих даних створять детальну 3D-модель Старосільського замку. Окрім нього, у межах проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" відсканують ще 15 пам'яток Львівщини. Потім ці віртуальні моделі будуть доступні кожному у листівках та в інтернеті.

"У межах цього проекту ми створюємо тривимірні сувенірні поштівки з пам'ятками Львівщини. В нас вже є Львів, Київ, Харків, Одеса, Чортків, але Львівщина, певно ,буде найкраща, бо тут будуть зображені пам'ятки, які дійсно потребують великої уваги. Насправді ми це робимо для того, щоб показати можливість цифрування і що це можна використовувати для збереження", – розповів співзасновник компанії Skeiron Юрій Преподобний.

"Це все зайде в інтернет ресурс, на базі того можна буде формувати 3D-тури. Це буде дуже крута комунікативна платформа та інформаційний ресурс, який ми зможемо використовувати для популяризації нашої культурної спадщини і також використати в проектах реставрації", – додала директорка департаменту архітектури Львівської ОДА Олена Василько.

Ці ж 3D-моделі допоможуть реставраторам зафіксувати нинішній стан об'єктів і відслідкувати руйнування, а ще детально спланувати майбутнє відновлення.

"Ця цифрова модель дозволяє побачити пам'ятку в цілому, побачити такі деталі, які не доступні звичайному спостерігачу знизу. І тільки після того, як ми будемо мати сформовані такі інформаційні матеріали, архітектори і реставратори зможуть запропонувати програму збереження цього об'єкта", – пояснив начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини ЛОДА Василь Петрик.

Проект має ще одну складову. Фахівці обласної адміністрації, Інституту стратегії культури та ініціатори проекту проводять дослідження: збирають ідеї, як оживити ці замки і церкви.

"Ми хотіли базово розпрацювати пам'ятку, щоб не просто реставрація відбулася чи консервація об'єкта. Найважливіше: що з нею буде далі. Тому що часом об'єкти після реставрації, якщо воно далі не має життя, то за 10-15 років об'єкт перестає існувати навіть після реставрації. Тому що нема кому за нею банально доглядати. Тому для нас важливо було якраз дізнатися: як ці об'єкти сприймають у громаді", – розповіла координаторка проекту Наталія Войцещук.

До проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" увійшли такі об'єкти:

1. Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода"

2. Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

3. Замок XVІІ ст. у с. Старе Село

4. Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни

5. Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди

6. Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь

7. Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків

8. Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе

9. Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль

10. Костел 1758 р. у с. Годовиця

11. Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно

12. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь

13. Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець

14. Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків

15. Дерев'яна церква св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї

16. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.