На Львівщині почали створення 3D-моделей 16 палаців і церков

Проект «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» допоможе популяризувати ці об'єкти і згодом реставрувати

Як повідомляє Zahid.net, на Львівщині стартував проект "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження". У його межах відсканують 16 замків, церков та палаців області. Почали зі Старого Села, де стоїть занедбаний замок XVI ст. Окрім нього відсканують палаци у Свіржі, Поморянах, Тартакові, Сколе, Ратушу у Добромилі, церкви у Щирці, Дрогобичі та Годовиці.

 

Палац XVI ст. у Старому Селі почали сканувати. За допомогою дронів волонтери та фахівці компанії Skeiron роблять тисячі фотографій, інші дані отримають із лазерного сканера. На основі цих даних створять детальну 3D-модель Старосільського замку. Окрім нього, у межах проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" відсканують ще 15 пам'яток Львівщини. Потім ці віртуальні моделі будуть доступні кожному у листівках та в інтернеті.

"У межах цього проекту ми створюємо тривимірні сувенірні поштівки з пам'ятками Львівщини. В нас вже є Львів, Київ, Харків, Одеса, Чортків, але Львівщина, певно ,буде найкраща, бо тут будуть зображені пам'ятки, які дійсно потребують великої уваги. Насправді ми це робимо для того, щоб показати можливість цифрування і що це можна використовувати для збереження", – розповів співзасновник компанії Skeiron Юрій Преподобний.

"Це все зайде в інтернет ресурс, на базі того можна буде формувати 3D-тури. Це буде дуже крута комунікативна платформа та інформаційний ресурс, який ми зможемо використовувати для популяризації нашої культурної спадщини і також використати в проектах реставрації", – додала директорка департаменту архітектури Львівської ОДА Олена Василько.

Ці ж 3D-моделі допоможуть реставраторам зафіксувати нинішній стан об'єктів і відслідкувати руйнування, а ще детально спланувати майбутнє відновлення.

"Ця цифрова модель дозволяє побачити пам'ятку в цілому, побачити такі деталі, які не доступні звичайному спостерігачу знизу. І тільки після того, як ми будемо мати сформовані такі інформаційні матеріали, архітектори і реставратори зможуть запропонувати програму збереження цього об'єкта", – пояснив начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини ЛОДА Василь Петрик.

Проект має ще одну складову. Фахівці обласної адміністрації, Інституту стратегії культури та ініціатори проекту проводять дослідження: збирають ідеї, як оживити ці замки і церкви.

"Ми хотіли базово розпрацювати пам'ятку, щоб не просто реставрація відбулася чи консервація об'єкта. Найважливіше: що з нею буде далі. Тому що часом об'єкти після реставрації, якщо воно далі не має життя, то за 10-15 років об'єкт перестає існувати навіть після реставрації. Тому що нема кому за нею банально доглядати. Тому для нас важливо було якраз дізнатися: як ці об'єкти сприймають у громаді", – розповіла координаторка проекту Наталія Войцещук.

До проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" увійшли такі об'єкти:

1. Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода"

2. Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

3. Замок XVІІ ст. у с. Старе Село

4. Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни

5. Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди

6. Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь

7. Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків

8. Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе

9. Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль

10. Костел 1758 р. у с. Годовиця

11. Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно

12. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь

13. Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець

14. Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків

15. Дерев'яна церква св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї

16. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.