На Львівщині почали створення 3D-моделей 16 палаців і церков

Проект «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» допоможе популяризувати ці об'єкти і згодом реставрувати

Як повідомляє Zahid.net, на Львівщині стартував проект "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження". У його межах відсканують 16 замків, церков та палаців області. Почали зі Старого Села, де стоїть занедбаний замок XVI ст. Окрім нього відсканують палаци у Свіржі, Поморянах, Тартакові, Сколе, Ратушу у Добромилі, церкви у Щирці, Дрогобичі та Годовиці.

 

Палац XVI ст. у Старому Селі почали сканувати. За допомогою дронів волонтери та фахівці компанії Skeiron роблять тисячі фотографій, інші дані отримають із лазерного сканера. На основі цих даних створять детальну 3D-модель Старосільського замку. Окрім нього, у межах проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" відсканують ще 15 пам'яток Львівщини. Потім ці віртуальні моделі будуть доступні кожному у листівках та в інтернеті.

"У межах цього проекту ми створюємо тривимірні сувенірні поштівки з пам'ятками Львівщини. В нас вже є Львів, Київ, Харків, Одеса, Чортків, але Львівщина, певно ,буде найкраща, бо тут будуть зображені пам'ятки, які дійсно потребують великої уваги. Насправді ми це робимо для того, щоб показати можливість цифрування і що це можна використовувати для збереження", – розповів співзасновник компанії Skeiron Юрій Преподобний.

"Це все зайде в інтернет ресурс, на базі того можна буде формувати 3D-тури. Це буде дуже крута комунікативна платформа та інформаційний ресурс, який ми зможемо використовувати для популяризації нашої культурної спадщини і також використати в проектах реставрації", – додала директорка департаменту архітектури Львівської ОДА Олена Василько.

Ці ж 3D-моделі допоможуть реставраторам зафіксувати нинішній стан об'єктів і відслідкувати руйнування, а ще детально спланувати майбутнє відновлення.

"Ця цифрова модель дозволяє побачити пам'ятку в цілому, побачити такі деталі, які не доступні звичайному спостерігачу знизу. І тільки після того, як ми будемо мати сформовані такі інформаційні матеріали, архітектори і реставратори зможуть запропонувати програму збереження цього об'єкта", – пояснив начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини ЛОДА Василь Петрик.

Проект має ще одну складову. Фахівці обласної адміністрації, Інституту стратегії культури та ініціатори проекту проводять дослідження: збирають ідеї, як оживити ці замки і церкви.

"Ми хотіли базово розпрацювати пам'ятку, щоб не просто реставрація відбулася чи консервація об'єкта. Найважливіше: що з нею буде далі. Тому що часом об'єкти після реставрації, якщо воно далі не має життя, то за 10-15 років об'єкт перестає існувати навіть після реставрації. Тому що нема кому за нею банально доглядати. Тому для нас важливо було якраз дізнатися: як ці об'єкти сприймають у громаді", – розповіла координаторка проекту Наталія Войцещук.

До проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" увійшли такі об'єкти:

1. Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода"

2. Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

3. Замок XVІІ ст. у с. Старе Село

4. Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни

5. Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди

6. Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь

7. Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків

8. Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе

9. Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль

10. Костел 1758 р. у с. Годовиця

11. Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно

12. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь

13. Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець

14. Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків

15. Дерев'яна церква св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї

16. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну