Стрічка «Фортеця Хаджибей» перемогла на кінофестивалі у Стамбулі

Фільм "Фортеця Хаджибей" став найкращою повнометражною стрічкою кінофестивалю в Стамбулі.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Фільм Одеської кіностудії "Фортеця Хаджибей" став найкращою повнометражною стрічкою кінофестивалю Best Istanbul Film Festival. Мета Best Istanbul Film Festival – представити незалежних кінематографістів з усього світу та стати для них інструментом, який відкриває шлях в кіноіндустрію", - йдеться у повідомленні.

Кінострічка "Хаджибей", яка відображає події періоду російсько-турецької війни на території Північного Причорномор'я, вийшла у вітчизняний прокат 15 жовтня 2020 року. Того ж місяця фільм побачили й жителі Стамбула та інших міст Туреччини.

За сценарієм Євгена Тимошенка і Костянтина Коновалова, задунайський козак Андрій отримав завдання доставити листа турецькому коменданту фортеці, але її захоплює ворог. Щоб визволити з полону коменданта і врятувати його дочку Фатіму, в яку закоханий Андрій, потрібно перемогти ворога...


Головні ролі зіграли Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко та інші актори.


Фільм створено за підтримки Держагентства з питань кіно у копродукції з Georgian International Film (Грузія), AISI film (Туреччина), Національною кіностудією ім. Довженка (Україна), Тернопільською кінокомісією (Україна) та кінокомпанією "ІнсайтМедіа" (Україна).

Зйомки фільму здійснено на натурному майданчику та в павільйонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.