Стрічка «Фортеця Хаджибей» перемогла на кінофестивалі у Стамбулі

Фільм "Фортеця Хаджибей" став найкращою повнометражною стрічкою кінофестивалю в Стамбулі.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Фільм Одеської кіностудії "Фортеця Хаджибей" став найкращою повнометражною стрічкою кінофестивалю Best Istanbul Film Festival. Мета Best Istanbul Film Festival – представити незалежних кінематографістів з усього світу та стати для них інструментом, який відкриває шлях в кіноіндустрію", - йдеться у повідомленні.

Кінострічка "Хаджибей", яка відображає події періоду російсько-турецької війни на території Північного Причорномор'я, вийшла у вітчизняний прокат 15 жовтня 2020 року. Того ж місяця фільм побачили й жителі Стамбула та інших міст Туреччини.

За сценарієм Євгена Тимошенка і Костянтина Коновалова, задунайський козак Андрій отримав завдання доставити листа турецькому коменданту фортеці, але її захоплює ворог. Щоб визволити з полону коменданта і врятувати його дочку Фатіму, в яку закоханий Андрій, потрібно перемогти ворога...


Головні ролі зіграли Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко та інші актори.


Фільм створено за підтримки Держагентства з питань кіно у копродукції з Georgian International Film (Грузія), AISI film (Туреччина), Національною кіностудією ім. Довженка (Україна), Тернопільською кінокомісією (Україна) та кінокомпанією "ІнсайтМедіа" (Україна).

Зйомки фільму здійснено на натурному майданчику та в павільйонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.