Літня архівна онлайн-школа: студентів та молодих дослідників вчили працювати з архівами

Протягом тижня учасники Літньої архівної онлайн-школи руйнували стереотипи про архіви, дізнавалися таємниці режимних архівів, розплутували історії про агентів спецслужб, працювали зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчилися робити власні розслідування.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
ФОТО: ЦДВР

Школа тривала з 5-9 липня 2021 року в онлайн-форматі. У школі взяли участь 40 учасників, серед яких студенти-історики, культурологи, філологи та журналісти. 

 
ФОТО: ЦДВР

Організаторами заходу стали Центр досліджень визвольного руху спільно з Історичним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка та Галузевим державним архівом Служби безпеки України. 

Архівна онлайн-школа відбулася за підтримки Український культурний фонд у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

 
ФОТО: ЦДВР

"Наша школа складалася з теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які вчили учасників відрізняти правду від фейків, робити з архівних історій якісний медійний контент та наукові дослідження.

Сподіваємося, що випускники нашої школи вже зовсім скоро продемонструють отримані навички у своїх дослідженнях на основі архівних історій", — розповідає директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

 
фото: цдвр

Для київських учасників заключним етапом навчання стало відвідання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, колишнього архіву КҐБ, де випускники школи змогли погортати архівні справи, з якими познайомилися віртуально під час навчання у школі.

Учасники вкотре мали можливість переконатися, що архіви — не закриті та таємничі, а доступні кожному, хто хоче зробити минуле доступним і цікавим. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.