На Харківщині знайшли неушкоджене поховання у поселенні IX століття

Підземне поховання часів Хозарського каганату знайшли археологи Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна на території села Верхній Салтів

Салтівську археологічну культуру на Харківщині досліджують протягом 121 року. Це перша за останні 15 років не пограбована усипальниця, розповів Суспільному керівник експедиції Валерій Скирда.

 

"Це сімейне поховання. Тут знайшли тіла чотирьох людей: одного чоловіка, двох жінок та дитини. Жили вони у IX столітті. Дивує, що тут збереглися залишки дерева, на ногах чоловіка збереглися залишки шкіряного взуття, що є рідкісною знахідкою. Будемо думати, що реставратори зможуть з ними попрацювати. Знахідки, загалом, однотипні: бісер, бронзові бубонці, ґудзики, монети, які використовувалися як прикраси", — розповідає археолог.

За його словами, всього біля городища виділяють чотири могильники. Там, де знайшли поховання й залишки шкіряного взуття, — третій. З 1900 року науковці дослідили понад тисячу поховань катакомбного типу, але кордони городища досі не встановили.

"Тут було городище з кам'яними мурами, як укріплений пост. Навколо нього було два селища. В укріпленому поселенні жила адміністрація, військові, а у селищах жили звичайні ремісники, люди, які займалися сільським господарством", — розповів Скирда.

Із завершенням експедиції могили закопують. Усі знайдені артефакти передадуть до археологічного музею університету Каразіна, там їх мають відреставрувати й показати на виставці у жовтні.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.