Під Харковом підірвали корпус Будянського фаянсового заводу

Опівдні другого листопада у селищі Буди підірвали будівлю заводу, який працював з 1867 року. Раніше у цьому корпусі було три цехи та працювало понад дві тисячі людей

Про це повідомляє KharkivToday.

Шестиповерхову будівлю підривали сплановано, за рішенням дніпровської фірми, якій вона належала.

 

"Це був один з корпусів, де були літейний, формовочний та маслозаготівельний цехи", розповів секретар Південноміської ради Всеволод Біліченко. Площа будівлі — 25 тис. кв. метрів.

За словами Біліченка, рішення про знищення будівлі ухвалив її новий власник з Дніпра. Що буде на місці знесеної будівлі, ще не визначилися. Ця територія залишається за Південноміською радою. Старі приміщення заводу знесли ще раніше, чекають на інвестора, розповів Біліченко.

Також він згадав історію 10-річної давнини, коли до Буд приїхала жінка, яка називала себе онуковою племінницею Матвія Кузнєцова, Оксана Сєдих. Вона називала себе єдиною спадкоємицею і казала, що завод належить лише їй і обіцяла йти до суду. Але нічого подібного не сталося.

У 1867 році промисловець Михайло Кузнєцов взяв в оренду фаянсову фабрику купця Нікітіна у селі Байрак Харківської губернії, але її розташування виявилося невдалим, у 1886 році Кузнєцов  переніс фаянсову фабрику з села Байрак до села Буди, де тоді проживало 1000 чоловік і через яке у 1870 році було прокладено залізничну гілку Мерефа — Люботин. 

У 1887 році розпочала роботу "Ново-Харківська фабрика М. С. Кузнєцова у селі Буди", яка стала основним підприємством села — на ньому працював кожен четвертий житель. У перші роки роботи завод виробляв напівфаянс. З 1892 року на заводі почали виготовляти вироби з фаянсу. У 1894 році було освоєно виробництво виробів з порцеляни. 1902 року Кузнєцов отримав звання "Постачальник Двору Його Імператорської Величності". 1913 року завод випустив близько 11 мільйонів фаянсових виробів. Із захоплення влади більшовиками завод був націоналізований.

Будянський фаянсовий закрився 2006 року. На підприємстві працював кожен четвертий мешканець селища Буди. 

Корюківка: забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко

Символом звірств нацистів на окупованій території СРСР радянська пропаганда зробила білоруську Хатинь. Знищення близько 7 тисяч українців у Корюківці на Чернігівщині з ідеологічних причин не набуло розголосу.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.