У Росії заборонили Чеська радіо через статтю про Яна Палаха

Чеське радіо потрапило під заборону через публікацію про студента Яна Палаха, який учинив самоспалення у центрі Праги у січні 1969 року на знак протесту проти введення радянських військ у Чехословаччину

Рішення про блокування Чеського радіо було ухвалено ще 17 травня. Але, у реєстр заборонених в Росії сайтів відповідний запис потрапив тільки 15 липня.

 

При спробі відкрити сайт радіо з території Росії спливає повідомлення, що сторінка заблокована. 

Ян Палах вчинив самоспалення на Вацлавській площі у Празі 16 січня 1969 року. Його доставили в клініку Карлового університету з опіками. Врятувати студента не вдалося. У портфелі Палаха знайшли листи, які пояснювали його вчинок. 

Держави Варшавського договору ввели армії в Чехословаччину 21 серпня 1968 року. Це зупинило "Празьку весну".

Стаття про Яна Палаха була опублікована на сайті російської служби Чеського радіо ще у 2001 році.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.