Законопроєкт про великий герб Рада може розглянути у День Незалежності – Корнієнко

Голова партії, перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко не виключає, що на День Незалежності України буде проведена позачергова сесія парламенту, на якій депутати розглянуть президентський законопроєкт №5712 «Про великий Державний Герб України».

Про це Корнієнко сказав на брифінгу у Верховній Раді в четвер, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Позачергові сесії на літніх канікулах – важке питання, ми всі у відпустках. Я думаю, що можливо в День незалежності буде позачергова сесія, або десь напередодні, пов'язана з державотворчими процесами.

У нас є законопроєкт Президента про великий герб. Хотілося б, звичайно, в урочистій атмосфері його обговорити, можливо прийняти в першому читанні і в цілому відразу", - зазначив депутат.

Корнієнко також допустив проведення позачергових засідань перед закриттям сесії на наступному пленарному тижні у вівторок та четвер.

Читайте також:

Зеленський вніс до Ради законопроєкт про великий Державний герб України

Ідеальний герб для неідеальної країни

Журі опублікувало остаточну версію Великого герба і запропонувало від нього відмовитися

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.