Зеленський вніс до Ради законопроєкт про великий Державний герб України

Президент Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт про великий Державний герб України та визначив його як невідкладний.

Про це глава держави заявив на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди Дня Конституції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Відповідно до статті 93 Конституції України я вношу на розгляд Верховної Ради проєкт закону "Про великий Державний Герб України" і визначаю його як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою.

Всі ці роки існує тільки одне незакрите питання. Єдиний державний символ, який прямо передбачений Конституцією України, якого досі не існує. Це великий герб України.За ці роки було дійсно багато різних конкурсів, суперечок бували сварки, думки... Різні бачення, це нормально, це демократія. Я гадаю, що у рік тридцятиліття незалежності і двадцятип'ятиліття нашої Конституції потрібно  цьому питанні нарешті поставити крапку", - сказав Зеленський.

Глава держави поінформував, що доповідатиме законопроєкт під час його розгляду на пленарному засіданні ВР перший Президент України Леонід Кравчук.


Читайте також:

Ідеальний герб для неідеальної країни

Журі опублікувало остаточну версію Великого герба і запропонувало від нього відмовитися

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.