У Львові презентували проморолик про важливість історичних будівель

У Львові зняли промоційний відеоролик про необхідність збереження історичних будівель міста. Зробили це студентки Українського католицького університету Христина Олексюк, Вікторія Вострякова, Валентина Палиця, Аліна Корецька, Уляна Онищук у рамках навчальної дисципліни «Рекламні комунікації» та у співпраці із ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища

Про це повідомляє львівське Бюро спадщини.

"З командою "Lama agency" довго вагалися, як можна зняти соціальну рекламу так, щоб вона була до вподоби різним аудиторіям, та при цьому актуалізовувала потребу збереження будівель в історичному ареалі міста. Тому ми вирішили висвітлити дві любовні історії, які відбувалися у різні часові проміжки. Це спосіб передати через любовну історію та гру контрастів: як було колись та як зараз виглядають будівлі всередині", — розповіла режисерка Христина Олексюк.

Зйомки відбувалися навесні цього року у декількох локаціях в центрі Львова.

"Наша команда пройшла близько 30 під'їздів. Ми побачили, що дуже мало з них в хорошому стані, тому вибрали під'їзди на вулиці Богомольця, 6, із дуже красивим відновленим вітражем та на вулиці Левицького, 26, із мармуровими сходами. На жаль, на Дорошенка, 19 знаходиться один з найбільш моторошних під'їздів. Ми хотіли привернути до цього увагу, адже він повинен також бути належним чином відреставрований", — додає Христина.

Головні ролі зіграли Марина Савенкова та Денис Боєчко.

"На жаль, деякі мешканці, які живуть в історичних будівлях, не до кінця розуміють їхню цінність та потребу берегти цю спадщину. Промо відео у такому жанрі — це один із способів комунікувати із людьми, на яких лежить спільна відповідальність за збереження міської спадщини", — зазначив директор ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

Нагадаємо, "Бюро спадщини" та управління охорони історичного середовища розпочали проєкт "Де межа", щомає на меті проінформувати мешканців історичної частини міста про цінність будинків та міського простору, в яких вони живуть. Цей проєкт триватиме до кінця року та передбачає десяток онлайн- та офлайн-подій.

Так, в рамках проєкту "Де межа", мешканці будинків в історичних будівлях отримають листівки з інформацією про міські програми співфінансування. У них також буде зазначено, куди звертатися і з ким радитися, якщо у жителів виникне потреба щось змінити в історичних помешканнях.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".