У Львові презентували проморолик про важливість історичних будівель

У Львові зняли промоційний відеоролик про необхідність збереження історичних будівель міста. Зробили це студентки Українського католицького університету Христина Олексюк, Вікторія Вострякова, Валентина Палиця, Аліна Корецька, Уляна Онищук у рамках навчальної дисципліни «Рекламні комунікації» та у співпраці із ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища

Про це повідомляє львівське Бюро спадщини.

"З командою "Lama agency" довго вагалися, як можна зняти соціальну рекламу так, щоб вона була до вподоби різним аудиторіям, та при цьому актуалізовувала потребу збереження будівель в історичному ареалі міста. Тому ми вирішили висвітлити дві любовні історії, які відбувалися у різні часові проміжки. Це спосіб передати через любовну історію та гру контрастів: як було колись та як зараз виглядають будівлі всередині", — розповіла режисерка Христина Олексюк.

Зйомки відбувалися навесні цього року у декількох локаціях в центрі Львова.

"Наша команда пройшла близько 30 під'їздів. Ми побачили, що дуже мало з них в хорошому стані, тому вибрали під'їзди на вулиці Богомольця, 6, із дуже красивим відновленим вітражем та на вулиці Левицького, 26, із мармуровими сходами. На жаль, на Дорошенка, 19 знаходиться один з найбільш моторошних під'їздів. Ми хотіли привернути до цього увагу, адже він повинен також бути належним чином відреставрований", — додає Христина.

Головні ролі зіграли Марина Савенкова та Денис Боєчко.

"На жаль, деякі мешканці, які живуть в історичних будівлях, не до кінця розуміють їхню цінність та потребу берегти цю спадщину. Промо відео у такому жанрі — це один із способів комунікувати із людьми, на яких лежить спільна відповідальність за збереження міської спадщини", — зазначив директор ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

Нагадаємо, "Бюро спадщини" та управління охорони історичного середовища розпочали проєкт "Де межа", щомає на меті проінформувати мешканців історичної частини міста про цінність будинків та міського простору, в яких вони живуть. Цей проєкт триватиме до кінця року та передбачає десяток онлайн- та офлайн-подій.

Так, в рамках проєкту "Де межа", мешканці будинків в історичних будівлях отримають листівки з інформацією про міські програми співфінансування. У них також буде зазначено, куди звертатися і з ким радитися, якщо у жителів виникне потреба щось змінити в історичних помешканнях.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.