АНОНС: у Боярці вшанують автора гімну "Боже Великий, Єдиний..."

У неділю відбудеться відкриття меморіального барельєфу на честь Олександра Кониського, автора духовного гімну України «Боже Великий, Єдиний, Русь-Україну храни...»

На території сучасного Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна з 1899 по 1915 рік стояв будинок родини Кониських, у якому у 1899 році мешкав видатний український громадський і політичний діяч Олександр Кониський з дружиною Марією. Після смерті чоловіка у 1900 році Марія Кониська мешкала у цьому будинку до 1915 року.

25 липня 2021 року о 12:00   відбудеться освячення та відкриття меморіального барельєфу на честь Олександра Яковича Кониського, першого професійного біографа Тараса Шевченка, автора духовного гімну України "Боже Великий, Єдиний, Русь-Україну храни..." за адресою: Київська область, місто Боярка, вулиця Хрещатик, 103.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.