Барельєф автору слів Молитви за Україну Олександру Кониському відкрили на Київщині

У Боярці біля Києва відкрили і освятили пам’ятну дошку на честь автора слів молитовного гімну України «Боже Великий Єдиний, Русь-Україну храни…» - Олександра Кониського.

Про це повідомили на сторінці Народного музею України.

 

Барельєф відкрили на стіні НОК Київського військового ліцею імені Івана Богуна. На його території понад сто років тому був дачний будинок, у якому і мешкав Олександр Кониський разом із дружиною.

Вшанувати пам'ять Кониського прийшли десятки активістів. Меморіальну дошку освятили представники духовенства на чолі з Митрополитом Переяславським і Вишневським Олександром (Драбинко). Автор барельєфу – скульптор Олександр Михайлицький.


Олександр Кониський (1836-1900 рр.) – автор духовного гімну України "Боже Великий Єдиний…" перший біограф Тараса Шевченка, видатний письменник, громадський та політичний діяч.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.