Спецпроект

США повернуть Україні артефакти, які вкрали з будинків євреїв під час Голокосту

США конфіскували релігійні артефакти, які вкрали нацисти з єврейських синагог і будинків у Європі під час Голокосту. Артефакти спочатку збиралися виставити на торги в Нью-Йорку, але вирішили повернути у країни походження — в Україну, Румунію, Угорщину та Словаччину.

Про це повідомило Міністерство юстиції США.

Меморіальний музей Голоксту у Вашингтоні
Меморіальний музей Голоксту у Вашингтоні

Країнам повернуть 17 похоронних сувоїв, рукописів та інших історичних документів. Також серед артефактів — переплетений реєстр поховань між 1836 і 1899 роками з Румунії. Їх викрали у єврейських громад під час нацистського правління.

Виконувачка обовʼязків адвоката США Жаклін Касуліс заявила, що артефакти містять безцінну історичну інформацію, що належить нащадкам сімей, які жили і процвітали у єврейських громадах до Голокосту.

Аукціонний будинок Kestenbaum & Company заявив, що співпрацював з владою. До угоди долучився приватний колекціонер, відомий тим, що намагався "врятувати і зберегти єврейські історичні документи, які в іншому випадку були б втрачені". Після консультацій зі Світовою єврейської організацією реституції артефакти зняли з аукціону.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.