На Львівщині впіймали вандала, який розбив 59 хрестів на могилах січових стрільців

У Стрию на міському кладовищі 20-річний місцевий мешканець розбив 59 хрестів і пам'ятників на могилах січових стрільців. Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Львівської області, передає Укрінформ.

 

Зазначається, що про вандалізм на цвинтарі у Стрию поліцію повідомили місцеві мешканці 8 липня близько 5.30.

"Під час обстеження території цвинтаря правоохоронці помітили чоловіка, який саме намагався повалити один із хрестів на місці поховання січових стрільців. Побачивши поліцейських, він намагався втекти, проте правоохоронці наздогнали його та затримали. Особу зловмисника встановлено – ним виявився 20-річний житель Стрия. Як попередньо встановили правоохоронці, загалом чоловік пошкодив 59 намогильних хрестів та пам'ятників", - йдеться у повідомленні.

За фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.297 (Осквернення або руйнування могили борців за незалежність України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Досудове розслідування триває.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.