На Сумщині знайшли давньоруське поселення XI – XIІ сторіччя

Поблизу селища міського типу Вороніж Шосткинського району Сумщини археологи знайшли давньоруське поселення, що може змінити історичну дату заснування селища

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник Воронізької археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент ніжинського та сумського університетів Іван Кедун.

 

"Провели розвідку і наткнулися на давньоруське поселення XI-XIІ сторіч. Відкриття є. Воно полягає в тому, що давньоруських об'єктів до нас тут не фіксували жодного разу. Та й взагалі цей регіон практично не досліджений", - сказав науковець.

За його словами, говорити про розміри, тип поселення (селище чи городище), наявність укріплень, період існування можна буде тільки після багаторічних і повномасштабних розкопок. А поки що була розвідка, яка засвідчила, що люди тут жили й у добу Давньої Русі. Коли це буде остаточно доведено, історичний вік селища Вороніж може зрости з понад 800 років до 1000.

На місці розкопу сумські й ніжинські археологи знайшли понад 500 елементів кераміки, яку тепер досліджуватимуть. Щойно відкритому поселенню вчені дадуть назву, складуть на нього паспорт і лише тоді зареєструють як пам'ятку археології. Внаслідок опрацювання отриманого експедицією матеріалу, зауважив Кедун, може відбутись деяке зміщення у часі, але те, що тут Давня Русь - це точно.

Воронізька експедиція, яка вже згортає свою роботу, тривала тиждень і була організована Сумським державним педагогічним університетом ім. А. Макаренка. Профінансував її народний депутат України, уродженець цих країв Ігор Молоток. На своїй сторінці у Фейсбуці він зазначив, що з початку ХХ століття на Шосткинщині не проводилося жодних археологічних досліджень, тож "білих плям" в історії району ще багато.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".