На Сумщині знайшли давньоруське поселення XI – XIІ сторіччя

Поблизу селища міського типу Вороніж Шосткинського району Сумщини археологи знайшли давньоруське поселення, що може змінити історичну дату заснування селища

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник Воронізької археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент ніжинського та сумського університетів Іван Кедун.

 

"Провели розвідку і наткнулися на давньоруське поселення XI-XIІ сторіч. Відкриття є. Воно полягає в тому, що давньоруських об'єктів до нас тут не фіксували жодного разу. Та й взагалі цей регіон практично не досліджений", - сказав науковець.

За його словами, говорити про розміри, тип поселення (селище чи городище), наявність укріплень, період існування можна буде тільки після багаторічних і повномасштабних розкопок. А поки що була розвідка, яка засвідчила, що люди тут жили й у добу Давньої Русі. Коли це буде остаточно доведено, історичний вік селища Вороніж може зрости з понад 800 років до 1000.

На місці розкопу сумські й ніжинські археологи знайшли понад 500 елементів кераміки, яку тепер досліджуватимуть. Щойно відкритому поселенню вчені дадуть назву, складуть на нього паспорт і лише тоді зареєструють як пам'ятку археології. Внаслідок опрацювання отриманого експедицією матеріалу, зауважив Кедун, може відбутись деяке зміщення у часі, але те, що тут Давня Русь - це точно.

Воронізька експедиція, яка вже згортає свою роботу, тривала тиждень і була організована Сумським державним педагогічним університетом ім. А. Макаренка. Профінансував її народний депутат України, уродженець цих країв Ігор Молоток. На своїй сторінці у Фейсбуці він зазначив, що з початку ХХ століття на Шосткинщині не проводилося жодних археологічних досліджень, тож "білих плям" в історії району ще багато.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.