У Конотопі пошкодили пам’ятний знак загиблим за волю України

У центрі Конотопа небайдужі громадяни виявили пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України та звернулись до поліції

У Конотопі на Сумщині пошкоджено пам'ятний знак загиблим за волю України. Про це повідомляє ГУ Національної поліції у Сумській області.

"Про пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України, який знаходиться у центрі Конотопа, до поліції повідомили небайдужі містяни. А пізніше з офіційною заявою про це звернувся і голова громадської організації "Конотопське об'єднання ветеранів війни за незалежність України", - розповів старший інспектор відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Сумській області Володимир Крупецьких.

 

На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом підрозділу. Під час огляду місця події правоохоронці з'ясували, що на пам'ятному знаку дійсно є пошкодження у вигляді численних сколів у центральній його частині.
Наразі за даним фактом слідчими відкрито кримінальне провадження та проводяться всі необхідні заходи для встановлення причетної до злочину особи та її місцезнаходження.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.