У Конотопі пошкодили пам’ятний знак загиблим за волю України

У центрі Конотопа небайдужі громадяни виявили пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України та звернулись до поліції

У Конотопі на Сумщині пошкоджено пам'ятний знак загиблим за волю України. Про це повідомляє ГУ Національної поліції у Сумській області.

"Про пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України, який знаходиться у центрі Конотопа, до поліції повідомили небайдужі містяни. А пізніше з офіційною заявою про це звернувся і голова громадської організації "Конотопське об'єднання ветеранів війни за незалежність України", - розповів старший інспектор відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Сумській області Володимир Крупецьких.

 

На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом підрозділу. Під час огляду місця події правоохоронці з'ясували, що на пам'ятному знаку дійсно є пошкодження у вигляді численних сколів у центральній його частині.
Наразі за даним фактом слідчими відкрито кримінальне провадження та проводяться всі необхідні заходи для встановлення причетної до злочину особи та її місцезнаходження.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.