Посли Росії та Великої Британії відтворили фото Тегеранської конференції 1943 року. Іран обурився

Посольство Росії в Ірані виклало в Twitter фото свого й британського послів у Тегерані, що спровокувало політичний скандал.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

 

Фотографія повторила відомий знімок лідерів держав СРСР, США та Великої Британії Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля на конференції в Тегерані в 1943 році, правда без представника США.

 
фото: твіттер посольства РФ

Посли Леван Джагарян та Саймон Шеркліфф у четвер були викликані до МЗС Ірану, де колишній та майбутній міністри закордонних справ Джавад Заріф й Хосейн Амірабдолахян висловили їм свою різко негативну реакцію.

Заріф назвав фото "недоречним", а його наступник Амірабдолахян — недипломатичним актом, який зневажає національну гордість іранців. Обидва посли, зі свого боку, запевнили, що не мали поганих намірів і викладена фотографія не мала на меті продемонструвати неповагу до іранців.

Видання пояснює, що для Ірану Тегеранська конференція 1943 року стала приниженням, оскільки США, Велика Британія та СРСР фактично змусили його стати ареною для обговорення цілей, які не мали до нього жодного відношення.

Іран сприйняв цю конференцію як зневажання своєї незалежності й суверенітету, до того ж перська монархія більше симпатизувала нацистам, ніж союзникам. Зазначається, що Тегеранська конференція є для Ірану сторінкою історії, про яку він воліє не згадувати.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.