Посли Росії та Великої Британії відтворили фото Тегеранської конференції 1943 року. Іран обурився

Посольство Росії в Ірані виклало в Twitter фото свого й британського послів у Тегерані, що спровокувало політичний скандал.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

 

Фотографія повторила відомий знімок лідерів держав СРСР, США та Великої Британії Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля на конференції в Тегерані в 1943 році, правда без представника США.

 
фото: твіттер посольства РФ

Посли Леван Джагарян та Саймон Шеркліфф у четвер були викликані до МЗС Ірану, де колишній та майбутній міністри закордонних справ Джавад Заріф й Хосейн Амірабдолахян висловили їм свою різко негативну реакцію.

Заріф назвав фото "недоречним", а його наступник Амірабдолахян — недипломатичним актом, який зневажає національну гордість іранців. Обидва посли, зі свого боку, запевнили, що не мали поганих намірів і викладена фотографія не мала на меті продемонструвати неповагу до іранців.

Видання пояснює, що для Ірану Тегеранська конференція 1943 року стала приниженням, оскільки США, Велика Британія та СРСР фактично змусили його стати ареною для обговорення цілей, які не мали до нього жодного відношення.

Іран сприйняв цю конференцію як зневажання своєї незалежності й суверенітету, до того ж перська монархія більше симпатизувала нацистам, ніж союзникам. Зазначається, що Тегеранська конференція є для Ірану сторінкою історії, про яку він воліє не згадувати.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.