На Житомирщині прокуратура вимагає повернути державі палац Терещенків

Прокуратура вимагає повернути у власність держави палац Терещенків ХІХ ст. у Червоному, у частині якого зараз розташований жіночий монастир.

Про це повідомляє Житомирська обласна прокуратура.

 

"Бердичівською окружною прокуратурою заявлено позов щодо визнання недійсною угоди, якою відкрите акціонерне товариство безкоштовно передало палац Терещенків у приватну власність та його витребування до державної власності.

Також у заяві викладено вимоги щодо визнання недійсним рішення виконкому селищної ради про оформлення права власності та скасування свідоцтва про право приватної власності на нерухомість площею понад 4,4 тис. кв м", - йдеться у повідомленні.

За інформацією прокуратури, відкрите акціонерне товариство не мало дозволу від міністерства освіти та органу охорони культурної спадщини на передачу об'єкту в приватну власність.

Наразі Господарський суд області відкрив провадження у справі.


Палац Терещенків побудований у 1861 році Адольфом Грохольським, що після його смерті перейшов у власність відомого мецената та цукрового промисловця Миколи Терещенка. Після приходу більшовиків там облаштували сирітський притулок, а згодом – фабрично-заводське училище.

Об'єкт є пам'яткою архітектури місцевого значення.

У 2000 році ВАТ "Червоненський цукровик" безкоштовно передав маєток у власність Житомирської єпархії. У 2001 році в частині плацу створили Червоненський Свято-Різдва Христового жіночий монастир, підпорядкований Житомирській єпархії УПЦ (МП). Утім охоронного договору на пам'ятку архітектури єпархія не мала.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.