Україна передала до Гааги повідомлення про злочини Росії проти культурної спадщини Криму

Офіс генерального прокурора передав до Міжнародного кримінального суду повідомлення про злочини проти культурної спадщини в окупованому Криму.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.

 

"У повідомленні міститься інформація про привласнення і руйнування об'єктів культурної спадщини, не виправданих воєнною необхідністю і здійснюваних незаконним чином і безцільно", — зазначили в ОГП.

У документі наведені докази руйнування і привласнення обʼєктів культурної спадщини: Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора; історичне середовище столиці кримських ханів у Бахчисараї — Ханський палац, Чуфут-Кале; Кримська астрофізична обсерваторія; Вежа Костянтина та Докова Башта у Феодосії; Церква Івана Предтечі у місті Керч.

Також описані численні випадки незаконних археологічних розкопок та модифікацій культурних цінностей на тимчасово окупованій території півострова Крим, зокрема поселень Кермен-Бурун і Сиваг-Кермен.

Документ містить опис інших форм злочинів з боку офіційної влади Росії та окупаційної влади півострова Крим. Серед них: незаконний обіг предметів культури, злочинна недбалість у процесі так званої "реставрації" об'єктів культури, проведення незаконних археологічних розкопок, зокрема, розкопок місць поховань та курганів, їх руйнування та пограбування, а також переміщення культурних цінностей з тимчасово окупованої території.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.