Спецпроект

Польща ухвалила закон щодо відібраного під час Голокосту майна євреїв. Ізраїль відкликав посла

Президент Польщі Анджей Дуда, попри опозицію з боку Ізраїлю і США, підписав закон, який ускладнить для євреїв повернення власності, яку вони втратили під час і після Другої світової війни.

Про це повідомляють The Бабель.

 
Анджей Дуда та Яїр Лапід

Ізраїль відкликав свого дипломатичного представника у Варшаві для безстрокових консультацій, назвавши закон "антисемітським". У Польщі у відповідь заявили, що мають намір зробити симетричні кроки і відкликати свого посла.

Закон стосується вимог щодо власності, яку вкрали нацисти, а потім захопив комуністичний режим Польщі. Відповідно до нього, обмежується право нащадків жертв Голокосту на повернення майна: тепер вони можуть оскаржити вилучення власності лише протягом 30 років з моменту ухвалення такого рішення.

Президент Анджей Дуда заявив польському інформаційному агентству PAP, що сподівається, що закон покладе край "ері правового хаосу" та "мафії". Він заперечив, що закон був спрямований конкретно проти євреїв, які пережили Голокост. Уряд заявляє, що відновить правову визначеність на ринку нерухомості та заблокує помилкові позови.

Коли польський парламент ухвалив цей закон, міністр закордонних справ Ізраїлю Яір Лапід і держсекретар США Ентоні Блінкен попросили Дуду не підписувати його.

Лапід сказав, що це "завдає шкоди як памʼяті про Голокост, так і правам його жертв". Блінкен сказав, що він "глибоко стурбований", і закликав Польщу ухвалити всеосяжний закон, який регулює вимоги про конфіскацію власності — що вже зробили інші країни Центральної та Східної Європи. Однак премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща "не платитиме за злочини Німеччини".


Під час Другої світової війни в Польщі вбили близько трьох мільйонів євреїв, це 90% єврейської громади країни. Після війни комуністична влада націоналізувала величезну кількість нерухомості, яка залишалася порожньою, тому що її власників вбили.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.