У 1991 році Україна не отримала, а відновила незалежність – посол

Посол України в Угорщині Любов Непоп вважає за необхідне пам'ятати вікову історію боротьби України за незалежність, аби припинити спроби Росії ідентифікувати нашу країну лише як частину пострадянського простору.

Як передає Укрінформ, своїми думками Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп поділилася в інтерв'ю угорському виданню Budapest Times напередодні 30-річчя Дня Незалежності України.

 

За словами посла, на тлі спроб "деяких людей" представити Україну як молоду державу, а українську націю – як неіснуючу, яка відокремилась від "єдиної" російської нації, важливо пам'ятати, що в 1991 році Україна не отримала, а повернула незалежність.

"Українська держава, незважаючи на доволі коротку нещодавню історію, має глибоке історичне коріння, що йде в епоху Київської Русі й навіть глибше, пов'язуючи нас із трипільською культурою, яка була однією з найдавніших культур у світі й існувала на території сучасної України", - наголосила Непоп.

Свобода і незалежність не були подаровані українцям 1991 року, акцентувала посол. Українці боролися за це століттями.

Посол нагадала про створення Української Народної Республіки в 1917 році, Голодомор 1932-1933 років, про жертви Другої світової війни і боротьбу Української повстанської армії проти нацистського і радянського режимів.

"Важливо пам'ятати всі ці факти, щоб остаточно припинити практику, коли деякі люди все ще намагаються ідентифікувати Україну як частину міфічного пострадянського простору, не бажаючи визнавати, що членство нашої країни в Радянському Союзі не було нашим бажанням, і це був лише один епізод у нашій багатовіковій історії", - сказала вона, наголосивши, що такий "пострадянський" підхід лише підживлює бажання Москви обґрунтувати теорію своєї "сфери впливу".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.