АНОНС: Національний музей історії України відкриває виставку до 30-ї річниці незалежності

Національний музей історії України – МІСТ до 30-ї річниці незалежності країни 23 серпня відкриває виставку «10 958 днів незалежності». На ній відвідувачам пропонують поринути у вир основних суспільно-політичних подій останніх трьох десятиліть

Відкриття виставки "10958 днів незалежності" 23 серпня о 15.00. Виставка  буде представлена до уваги відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії  України з 24 серпня.

 

В основі виставки – інсталяція у вигляді символічної будівлі на міцному фундаменті. Вона символізує процес розбудови української держави, проголошеної Верховною Радою 24 серпня 1991 року, та ствердженої народом на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

В стіни споруди вмонтовані прозорі ніші з експонатами із колекції музею, що відображають важливі моменти нашої історії. Будівля, мурована цеглинами, кожна з яких є її невід'ємною частиною. На них — імена діячів науки, культури, мистецтва та релігії, учасників війни на сході України, спортсменів, письменників, журналістів, політиків, які зробили свій внесок у становлення та збереження рідної країни.

Також відвідувачі побачать чернетку Акту проголошення незалежності України, нагороди та особисті речі відомих українців.

Куратор виставки – Антон Богдалов, завідувач відділу історії незалежної України.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.