На святкове прийняття у Президента не запросили депутатів, які голосували за Акт проголошення Незалежності

Депутати першого скликання Верховної Ради України, які проголосували за Акт проголошення Незалежності не отримали запрошень на офіційні святкування Дня Незалежності

Про це повідомив народний депутат першого скликання Олесь Шевченко.

 

Спочатку Офіс Президента визначив, що на Президентське прийняття з нагоди Дня Незалежності буде запрошено десятьох депутатів першого скликання. Невдовзі число запрошених депутатів скоротили до п'яти.

Напередодні Дня Незалежності з Офісу Президента повідомили, що число запрошених депутатів, які голосували за Акт проголошення Незалежності, вирішено скоротити з п'яти до нуля.

Також Олесь Шевченко повідомив, що "на відміну від усіх попередніх років, депутати-засновники і політичні в'язні кагебістсько-комуністичної радянської влади не отримали за своїм бажанням перепусток на святковий військовий парад".

Натомість "депутатам-засновникам сьогоднішньої Української держави дозволено зібратися в комітетській їдальні на фуршет за власний рахунок".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.