Біля Луцька реконструювали криївку УПА

У селі Гірка Полонка Боратинської громади під Луцьком реконструювали криївку штабу УПА-Північ, знищену НКВС 71 рік тому

Про це повідомив у Фейсбуці заступник голови Луцької районної ради, голова Луцької районної організації ВО "Свобода" Сергій Сівак, передає Укрінформ.

 

"В селі Гірка Полонка вчора було відкрито музейний комплекс, що містить козацьку могилу та штабну криївку "Блок", де в період 1948—1950 рр. перебував штаб УПА-Північ під керівництвом Івана Литвинчука ("Дубового")", - повідомив Сівак.

За його словами, відкриття скансену та криївки було призначене саме на 24 серпня не лише на честь святкування ювілею Незалежності. Саме 24 серпня 1950 року селянська хата, де знаходилась криївка "Блок", була оточена і знищена підрозділом НКВС.

Сівак подякував Громадській організації "Козацько-історичний курінь "Чорна рада" і особисто її керівнику Ярославу Лозинському за кількарічну роботу з реконструкції криївки.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.