Біля Луцька реконструювали криївку УПА

У селі Гірка Полонка Боратинської громади під Луцьком реконструювали криївку штабу УПА-Північ, знищену НКВС 71 рік тому

Про це повідомив у Фейсбуці заступник голови Луцької районної ради, голова Луцької районної організації ВО "Свобода" Сергій Сівак, передає Укрінформ.

 

"В селі Гірка Полонка вчора було відкрито музейний комплекс, що містить козацьку могилу та штабну криївку "Блок", де в період 1948—1950 рр. перебував штаб УПА-Північ під керівництвом Івана Литвинчука ("Дубового")", - повідомив Сівак.

За його словами, відкриття скансену та криївки було призначене саме на 24 серпня не лише на честь святкування ювілею Незалежності. Саме 24 серпня 1950 року селянська хата, де знаходилась криївка "Блок", була оточена і знищена підрозділом НКВС.

Сівак подякував Громадській організації "Козацько-історичний курінь "Чорна рада" і особисто її керівнику Ярославу Лозинському за кількарічну роботу з реконструкції криївки.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.