Щоденник Пилипа Орлика буде виставлений у Батурині

Очільники зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та Франції Жан-Ів Ле Дріан домовилися організувати експозицію щоденника до 350-річчя з дня народження гетьмана Пилипа Орлика

"Діарій" Пилипа Орлика охоплює кілька років життя Гетьмана у вигнанні, описуючи як його особисте життя, так і політичну діяльність. Щоденник датується 1720-1733 роками і є важливим історичним джерелом середини XVIII сторіччя.

 

Наразі щоденник зберігається в архіві Міністерства Європи та закордонних справ Франції.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив: "Я вдячний своєму колезі Жан Іву Ле Дріану за готовність спільно працювати над експозицією в Україні оригіналу подорожнього щоденника нашого легендарного Гетьмана Пилипа Орлика. Рід Орликів зв'язує Україну та Францію міцними історичними зв'язками, оскільки син Гетьмана Григорій Орлик відіграв важливу роль у французькій дипломатії XVIII століття. Сподіваюся, що восени унікальний щоденник українського гетьмана вперше за майже 300 років після створення прибуде до незалежної та суверенної Української держави. Це буде історична подія для України".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.