Історичний серіал «10 Днів незалежності України». Листопадовий зрив. ВІДЕО

Сьогодні вийшла друга серія історичного проєкту "10 Днів незалежності України". Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

У ніч на 1 листопада 1918 року українці без жодного пострілу здійснили військовий переворот, завдяки якому вирвали Львів з рук Австро-Угорщини та Польщі.

За дві години півтори тисячі українських військових захопили поліцію, пошту, всі залізничні станції, радіо, банки, відключили міський телефон і міжнародну телеграфну лінію.

Завдяки цьому вранці 1 листопада 1918-го на львівській міській Ратуші красувався синьо-жовтий прапор — так вперше з 1349 Львів знову опинився під керівництвом української влади.

Втім цього могло й не відбутися — на той момент на Львів претендували не лише українці, а й поляки.

І в останніх було більше шансів отримати Львів — австрійський намісник Карл фон Гуйн відмовлявся підтверджувати, що влада у Східній Галичині передається українцям, оскільки очільники Австро-Угорщини та Польщі вже домовилися про своє. У цій ситуації українцям треба було діяти впевнено і рішуче.

Як одна ніч змінила долю українського Львова і дала поштовх до появи Західноукраїнської Народної Республіки, яка згодом об'єдналася з Великою Україною в соборну державу — дивіться у другій серії проєкту "10 Днів незалежності України".

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич –продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.


Нагадуємо,
що першу серію проєкту "Четвертий Універсал 22 січня 1918-го — перша українська незалежність" можна проглянути тут.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".