Історичний серіал «10 Днів незалежності України». Листопадовий зрив. ВІДЕО

Сьогодні вийшла друга серія історичного проєкту "10 Днів незалежності України". Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

У ніч на 1 листопада 1918 року українці без жодного пострілу здійснили військовий переворот, завдяки якому вирвали Львів з рук Австро-Угорщини та Польщі.

За дві години півтори тисячі українських військових захопили поліцію, пошту, всі залізничні станції, радіо, банки, відключили міський телефон і міжнародну телеграфну лінію.

Завдяки цьому вранці 1 листопада 1918-го на львівській міській Ратуші красувався синьо-жовтий прапор — так вперше з 1349 Львів знову опинився під керівництвом української влади.

Втім цього могло й не відбутися — на той момент на Львів претендували не лише українці, а й поляки.

І в останніх було більше шансів отримати Львів — австрійський намісник Карл фон Гуйн відмовлявся підтверджувати, що влада у Східній Галичині передається українцям, оскільки очільники Австро-Угорщини та Польщі вже домовилися про своє. У цій ситуації українцям треба було діяти впевнено і рішуче.

Як одна ніч змінила долю українського Львова і дала поштовх до появи Західноукраїнської Народної Республіки, яка згодом об'єдналася з Великою Україною в соборну державу — дивіться у другій серії проєкту "10 Днів незалежності України".

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич –продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.


Нагадуємо,
що першу серію проєкту "Четвертий Універсал 22 січня 1918-го — перша українська незалежність" можна проглянути тут.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.