У Буську археологи виявили спалену вежу та церкву ХІІ століття

У Буську на Львівщині триває археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. Науковці проводять розкопки на місці Mалого городища на території Буського парку

Про це повідомляє Галінфо.

 

На території Малого городища у Буську, археологи відкрили долівку першого християнського храму, який функціонував у княжому місті. Зокрема за кілька років розкопок на цьому місці було виявлено приблизно тисячу кольорових керамічних плиток, якими викладали долівку церкви ХІІ ст.

Науковці припускають, що віднайдена пам'ятка може бути церквою Богоявлення, яка згадується у Буському літописі. Додамо, що її спорудження пов'язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоровича.

на початку розкопок вдалося виявити горілий прошарок землі. Це дає підстави археологам припускати, що на цьому місці була досить масштабна споруда.

"Прошарок між спорудою (ймовірно, вежа, - ред.), яка згоріла до тла, і церквою становить десь 20 сантиметрів. Це означає, що мінімум сто років тут нічого не відбувалося. Спалений горизонт дозволяє говорити, що вежа була двоповерховою. В розвалі вежі ми виявили пластини від обладунку, наконечники арбалетних стріл ХІV ст. Маємо також наконечники по периметру валу.

Далі, нижче горілого прошарку, тут виявили низку поховань, які оконтурюють долівку церкви, яка розміщена під ним. Також вдалося виявити десь чотири ряди викладеної форми, частину поруйнованої плитки. Можливо, цю плитку заберуть реставратори та спробують провести реконструкцію і ми дізнаємо як виглядало мощення цієї церкви", - сказала археологиня, наукова працівниця Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка, професорка Наталія Стеблій.

Окрім того, археологи виявили й дивне дитяче поховання.

"Дослідники вважають, що нехрещених дітей ховали під самим скапом церкви, аби в такий спосіб їх охрещувати. Ми також виявили дитяче поховання з поруйнованим черепом. Наразі його досліджують антропологи, але орієнтовний вік дитини - до року. Також у похованнях біля церкви виявили витий бронзовий перстень, та скроневе кільце. Після того, як ми минули горизонт могильника, то виявили контури ще однієї споруди", - сказала Наталія Стеблій.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".