У Буську археологи виявили спалену вежу та церкву ХІІ століття

У Буську на Львівщині триває археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. Науковці проводять розкопки на місці Mалого городища на території Буського парку

Про це повідомляє Галінфо.

 

На території Малого городища у Буську, археологи відкрили долівку першого християнського храму, який функціонував у княжому місті. Зокрема за кілька років розкопок на цьому місці було виявлено приблизно тисячу кольорових керамічних плиток, якими викладали долівку церкви ХІІ ст.

Науковці припускають, що віднайдена пам'ятка може бути церквою Богоявлення, яка згадується у Буському літописі. Додамо, що її спорудження пов'язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоровича.

на початку розкопок вдалося виявити горілий прошарок землі. Це дає підстави археологам припускати, що на цьому місці була досить масштабна споруда.

"Прошарок між спорудою (ймовірно, вежа, - ред.), яка згоріла до тла, і церквою становить десь 20 сантиметрів. Це означає, що мінімум сто років тут нічого не відбувалося. Спалений горизонт дозволяє говорити, що вежа була двоповерховою. В розвалі вежі ми виявили пластини від обладунку, наконечники арбалетних стріл ХІV ст. Маємо також наконечники по периметру валу.

Далі, нижче горілого прошарку, тут виявили низку поховань, які оконтурюють долівку церкви, яка розміщена під ним. Також вдалося виявити десь чотири ряди викладеної форми, частину поруйнованої плитки. Можливо, цю плитку заберуть реставратори та спробують провести реконструкцію і ми дізнаємо як виглядало мощення цієї церкви", - сказала археологиня, наукова працівниця Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка, професорка Наталія Стеблій.

Окрім того, археологи виявили й дивне дитяче поховання.

"Дослідники вважають, що нехрещених дітей ховали під самим скапом церкви, аби в такий спосіб їх охрещувати. Ми також виявили дитяче поховання з поруйнованим черепом. Наразі його досліджують антропологи, але орієнтовний вік дитини - до року. Також у похованнях біля церкви виявили витий бронзовий перстень, та скроневе кільце. Після того, як ми минули горизонт могильника, то виявили контури ще однієї споруди", - сказала Наталія Стеблій.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище