Археологи знайшли у Китаї 2600-річний монетний двір

На місці стародавнього міста Гуанчжуан на сході Китаю археологи знайшли залишки монетного двору, в якому виготовляли гроші ще 2600 років тому

Науковці вважають, що це найстаріший монетний двір у світі, повідомляє Дзеркало тижня з посиланням на National Geographic.

 

Знайдені монети мають форму лопати, жодних спеціальних знаків на них не виявили. Лопатовидні монети є найдавнішою формою товарних грошей, які використовували за часів китайської династії Чжоу до 221 року до нашої ери. Крім монет, археологи знайшли глиняні форми для їх виготовлення та шматки металевого сміття.

Вік монет визначили за допомогою радіовуглецевого датування. До цього найдавнішими монетами вважалися ті, які знаходили в Туреччині та Греції.

Загалом протягом розкопок з 2015-го до 2019-го року археологи знайшли на цій території велику ремісничу зону: майстерні з виробництва бронзи, кераміки, нефриту та кістково-артефактних виробів. 

Ливарний завод бронзи займав найбільшу площу. На його території знайшли понад 2 тисячі ям для вивантаження виробничих відходів, в яких було багато ковшів, незавершених чи розбитих бронзових виробів, глиняних форм, вугілля та уламків печі.

Звідти вилучили понад 6 тисяч глиняних форм для виготовлення ритуальної посудини, зброї, фурнітури для колісниць, музичних інструментів та прикрас.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.