Археологи знайшли у Китаї 2600-річний монетний двір

На місці стародавнього міста Гуанчжуан на сході Китаю археологи знайшли залишки монетного двору, в якому виготовляли гроші ще 2600 років тому

Науковці вважають, що це найстаріший монетний двір у світі, повідомляє Дзеркало тижня з посиланням на National Geographic.

 

Знайдені монети мають форму лопати, жодних спеціальних знаків на них не виявили. Лопатовидні монети є найдавнішою формою товарних грошей, які використовували за часів китайської династії Чжоу до 221 року до нашої ери. Крім монет, археологи знайшли глиняні форми для їх виготовлення та шматки металевого сміття.

Вік монет визначили за допомогою радіовуглецевого датування. До цього найдавнішими монетами вважалися ті, які знаходили в Туреччині та Греції.

Загалом протягом розкопок з 2015-го до 2019-го року археологи знайшли на цій території велику ремісничу зону: майстерні з виробництва бронзи, кераміки, нефриту та кістково-артефактних виробів. 

Ливарний завод бронзи займав найбільшу площу. На його території знайшли понад 2 тисячі ям для вивантаження виробничих відходів, в яких було багато ковшів, незавершених чи розбитих бронзових виробів, глиняних форм, вугілля та уламків печі.

Звідти вилучили понад 6 тисяч глиняних форм для виготовлення ритуальної посудини, зброї, фурнітури для колісниць, музичних інструментів та прикрас.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".