Амстердам поверне спадкоємцям картину, продану під час нацистської окупації

Влада Амстердама поверне спадкоємцям єврейського торговця швейними машинками Емануеля Левенштейна картину Василя Кандинського 1909 року, що висить в Стеделійк-музеї.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

 

"Після тривалої дискусії. Амстердам поверне єврейській родині картину Кандинського, продану під час нацистської окупації", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що таке рішення скасовує попередню позицію міста відхилити позов спадкоємців. Місто хотіло відмовити спадкоємцям після рекомендації Нідерландського комітету з реституцій, наданої у 2018 році. Минулого року це рішення комітету підтримав суд. Але намір відхилити позов спадкоємців викликав критику нідерландського уряду.

"Ми маємо історію як місто, і разом з нею покладається велика відповідальність за боротьбу з несправедливістю та непоправними стражданнями, завданими єврейському населенню під час Другої світової війни.

Місто виступає за чесну та чітку політику реституції, повертаючи якомога більше награбованого мистецтва законним власникам або спадкоємцям власників", - наголосили мер Амстердама Фемке Хальсема та заступник міського голови Турія Меліані.

Картина Кандинського була продана в жовтні 1940 року, можливо, сином Левенштейна Робертом або його дружиною. Роберт Левенштейн емігрував до Франції у 1939 році, а потім утік до США у 1940 році, рятуючись від нацистів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.