Генеральним директором Музею Майдану обрано Ігоря Пошивайла

7 вересня конкурсна комісія обрала генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Ним став Ігор Пошивайло

Під час фінального етапу добору кандидати Павло Москаленко та Ігор Пошивайло представили по дві стратегії розвитку музею – на один рік та п'ять років. За кандидатуру Ігоря Пошивайла проголосували вісім членів конкурсної комісії з дев'яти (не голосував Володимир Панченко, оскільки був присітній на іншому засіданні). 

 

На думку комісії, презентація цього кандидата вразила системністю, чіткістю визначення цілей та завдань і високим професійним рівнем. Згідно з його стратегічним баченнм, основними напрямами програми розвитку меморіально-музейного комплексу є іміджевий, інфраструктурний, управлінський, соціальний та фінансовий.

Організаційно цей заклад базується на трьох взаємопов'язаних функціональних елемента з умовними назвами "Меморіал Героїв – Музей Майдану – Дім Свободи", стратегічними активами якого є ПАМ'ЯТЬ, яку він зберігає; ЛЮДИ, яких він ушановує, КОЛЕКЦІЇ, за які він дбає, та ІДЕЇ, які він генерує.  

У найближчому майбутньому цей заклад має стати багатофункціональним музейним комплексом, який розкриває особливості боротьби українців за права та свободи; авторитетною динамічною інституцією нового покоління, що базується на подіях минулого та спрямовується у майбуття.

Музей зберігає пам'ять про події, пов'язані з боротьбою українців за права та свободи людини, свободу як цінність і цивілізаційний вибір. Музей покликано бути відкритим форумом і платформою для дискурсу та поширення ідей гідності й незалежності, сприяння активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку суспільства й формування відповідальності за майбутнє. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.